програма

Minecraft, Pokemons, League of Legends... - діаграми довгі і щороку дещо змінюються. Як розмовляти з дітьми про комп'ютерні ігри? Забороняти, обмежувати, трактувати як винагороду? Або, можливо, грати в ігри та разом відкривати принади цифрових світів, а також небезпеки, які в них приховані? Справа серйозна, адже мова йде не лише про віртуальних монстрів, а й про цілком реальні пастки – занадто емоційно задіяні механізми, залучення до мікроплатежів, а іноді навіть про залежність. Під час зустрічі ми поговоримо про те, як не панікувати, як стати супутником дитини у віртуальних подорожах та як допомогти їй за допомогою технологій будувати кращі стосунки в реальному світі.

Презентація розгляне онлайн-загрози європейським дітям і підліткам. Результати базуватимуться на даних проєкту EU Kids Online. Цей проєкт здійснював дослідження використання технологій серед дітей та підлітків у 2017–2019 роках у 19 країнах Європи. Кожна країна має репрезентативну вибірку щонайменше 1000 дітей віком 9-17 років. У презентації буде зазначено поширеність вибраних загроз. Детально будуть представлені наступні питання: кібербулінг; хейт (cyberhate); контакт із зображеннями сексуального характеру; і надмірне використання Інтернету. Презентація також охоплюватиме тему міжкультурних відмінностей та специфічної для країни ризикованої поведінки дітей та підлітків в Інтернеті.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого мільйони українців стали біженцями, тисячі з них були вбиті, сотні дітей отримали поранення, яке у багатьох випадках приззвело до інвалідності. Війна в Україні присутня в інтернеті 24 години на добу, сім днів на тиждень, широко обговорюється та висвітлюється на телебаченні та в соціальних мережах. Необхідно звернути увагу на продовження підтримки української армії всередині країни та за кордоном, а також на політичну підтримку. При цьому в соцмережах немає годин тільки для дорослих, як це має місце на телебаченні, а також немає окремих каналів для дітей і дорослих. Таким чином, діти в Україні та в усьому світі бачать вбитих в Україні людей, розбомблені будівлі, повністю зруйновані школи та зґвалтованих дітей. Як це впливає на них? Чи так має виглядати «нова нормальність»? Чи можемо ми щось зробити, щоб захистити наших дітей? А якщо так, що ми можемо зробити?

У презентації ми розглянемо окремі результати досліджень польської частини проекту «ySkills». Вони по-різному обробляють вимірювані цифрові навички, важливі для безпеки молодих підлітків. Ми також розглянемо, до чого призводить дефіцит у цій сфері та як розвинути такі навички.

Гра в цифрові ігри – це діяльність, яка стала постійним елементом шкільних і домашніх приміщень, громадських місць або спеціально підготовлених для цієї мети арен змагань між цілими ігровими командами. Проведення глобальних змагань і з’їздів гравців, створення (також у Польщі) спеціальних навчальних курсів, пов’язаних з кіберспортом, останні польські успіхи у виробництві глобальних ігор і, нарешті, розвиток самого глобального ігрового ринку свідчать про те, що світ цифрових ігор швидко розвиватиметься найближчим часом. У представленому матеріалі представлені окремі результати загальнопольських досліджень, проведених серед молоді в рамках проекту під назвою «ГРА НА ЕКРАНІ» в 2019-2020 роках. Під час лекції будуть представлені не тільки закономірності використання цифрових ігор, а й ризики, пов’язані з грою, а також позитивні сторони, пов’язані з цим видом діяльності.

Відео аналіз все більш поширеної екранної залежності. З розвитком і прогресом технологій зростає кількість людей, залежних від електронних пристроїв, в тому числі, значною мірою дітей. Дослідження показують, що 70% людей проводять від трьох до п’яти годин на день за смартфоном, перевіряючи електронну пошту, повідомлення та слідкуючи за соціальними мережами. Як так сталося, що смартфони забирають сім років нашого життя? Від смартфонів, планшетів до смарт-браслетів, розумних годинників і пристроїв для читання електронних книг – екран супроводжує нас на кожному кроці, і більше того, він зазвичай асоціюється із задоволенням. Він вивільняє дофамін, який у великій кількості підвищує рівень гормонів щастя. Ідея про те, що смартфони запускають наші центри задоволення, не нова, але відео показує, яким чином вони були розроблені саме для цієї мети. Електронні екрани впливають на роботу нашої нервової системи, і тому ми такі залежні від них. Технологічна індустрія знала це вже давно і розробила веселі, захоплюючі технології, які з часом стали продовженням нас самих, змінивши спосіб спілкування та взаємодії. Справді, як трапилося, що смартфони так вплинули на нас? Чи ми не занадто залежні від них? Чим вони нас приваблюють і як це впливає на світ і молоде покоління? І нарешті – чи справді наша залежність від екрану була запланованою? Фільм показує, як сьогодні смартфон став обсесивно-компульсивною релігією, піднімаючи нас від банальності повсякденного життя до вищої банальності наших нереальних цифрових мрій і прагнень. Він також представляє наслідки такого явища. Смартфон перетворив комп’ютер на дзеркало, яке заворожувало нас і змушує дивитися в нього. https://www.youtube.com/watch?v=gRic_2dwVa8

У цій презентації ми детальніше розглянемо феномен транзакційного секстингу, з яким ми маємо справу все частіше завдяки таким платформам, як OnlyFans. В онлайн-світі, де зростає інтенсивність явища сексуалізації та де їх цінність сприймається через призму лайків, які вони отримують, молоді люди отримують ідеї від дорослих впливових людей, копіюючи їхню бізнес-модель. Основні гравці ринку соціальних медіа дозволяють цій «тіньовій економіці» розвиватися і ховаються за заявою про те, що «вона не порушує умови використання платформи». Але коли алгоритми деяких платформ, які повинні бути дружніми до дітей, починають на них пропагувати сексуальне насильство, тут щось не так.

Нові технології змінили те, як молоді люди розуміють приватність, відчувають свою сексуальність і будують стосунки. Як наслідок, все більше молоді вдається до ризикованої сексуальної поведінки в Інтернеті, в т.ч. самостійне створення сексуального контенту. Повідомлення, що попереджають про онлайн-небезпеки та загрожують наслідками, які домінують у профілактичних програмах, іноді є неадекватними та неефективними, оскільки не враховують динаміку явища та специфіку цільової групи. Яка освіта потрібна дітям і підліткам, щоб уникнути ризиків в Інтернеті? Презентація ознайомить із специфікою проблеми ризикованої сексуальної поведінки дітей в Інтернеті та запропонованими напрямками ефективних профілактичних заходів, наприклад, на основі досвіду роботи з дітьми та підлітками в Дитячій клініці в Мережі Фонду «Надаємо дітям силу».

Ризикована поведінка у підлітків є необхідним етапом для розвитку молодої людини. Під час виступу ми спробуємо знайти відповіді на питання: чи знають вони про її наслідки? Що примушує їх відчувати, що інші порушують їхні межі? Якщо вони відчувають загрозу, то яка допомога їм потрібна?

Звичайна доросла людина сьогодні охоплює лише невеликий простір цифрового світу. Молодь, в силу своєї цікавості, частоти використання цифрових пристроїв і не до кінця сформованих навичок раціональної оцінки ризиків або наслідків дій, заходить набагато глибше. Говорячи просто, у віртуальній реальності ми часто проходимо один повз одного. Навіть якщо ми користуємося тими ж соціальними мережами, що і наші діти, ми зосереджуємося лише на невеликій їх частині. Цифровий світ також має інструменти, завдяки яким його користувачі можуть приховувати безліч просторів, в яких вони переміщаються і які можуть бути вагомим чинником ризикованої поведінки.

Завдяки Інтернету та соціальним мережам стали можливими багато корисних речей в нашому повсякденному житті. Однак ми також майже регулярно стикаємося з дискримінацією, коментарями, сповненими ненависті, та теоріями змови. Це стало справжнім викликом нашій демократії. Молоді люди особливо вразливі до величезної кількості ворожнечі та дезінформації в Інтернеті. Як ми можемо розпізнати дезінформацію? Що ми можемо з цим зробити? Як виглядає громадянська мужність у цифровому просторі, завдяки якій можна боротися з дезінформацією? Презентація буде зосереджена на освітній перспективі та способі, яким ми можемо говорити про медіаграмотність та дезінформацію в освітньому просторі, а також підтримувати молодих людей бути більш активними

Тема доповіді – проблема цькування однолітків в інтернет-просторі. Під цькуванням тут розуміється навмисна, повторювана та орієнтована на отримання вигоди поведінка. Під час презентації обговорюватимуться форми кібербулінгу, а також методи втручання, які можна використовувати для запобігання або боротьби з існуючим кібербулінгом. Методики дій базуватимуться, зокрема, на програмі запобігання насильству RESQL.

Проблема мови ненависті в Інтернеті продовжує зростати. Люди часто сприймають Інтернет як ворожий простір. Повідомлення, сповнені ненависті, стають все більш поширеними у соціальних мережах. Існуючі ініціативи щодо регулювання, моніторингу або повідомлення про мову ворожнечі в Інтернеті мають бути доповнені більш активними діями. Мета цієї презентації полягатиме в тому, щоб пояснити, як інструментарій SELMA, доступний на https://hackinghate.eu/, може бути корисним для вчителів, які хочуть навчати своїх учнів про проблеми мови ненависті в Інтернеті. Вона охоплюватиме низку освітніх стратегій, таких як соціально-емоційна освіта (SEL), медіаграмотність та громадянська освіта. Будуть представлені конкретні заходи та матеріали, які можуть допомогти вчителям проаналізувати такі питання, як: Що таке мова ворожнечі? Що вона викликає у мене? Яка моя роль і що я можу зробити? Як ми можемо ініціювати зміни в нашій спільноті?